(Original)За загальним правилом – земельна ділянка, одержана громадянином України в період шлюбу у приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду. З 08.02.2011 р до 13.06.2012 р діяла редакція частини 5 статті 61 Сімейного кодексу України, відповідно до якої, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя була земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, в тому числі приватизації. Це означає, що якщо земельна ділянка була приватизована в цьому часовому проміжку, то її можна розділити між подружжям, оскільки вона буде спільним сумісним майном. Якщо на земельній ділянці, одержаній громадянином в період шлюбу у приватну власність шляхом приватизації, знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України.